СПЕКТРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯРНОЇ: ПОВЕРНЕННЯ ДО ЗВИЧАЙНОГО ЖИТТЯ ЦЕФЕЇДИ?

Автор(и)

  • І. О. Усенко Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Миколаївська астрономічна обсерваторія, Україна
  • А. С. Мірошніченко Астрофізичний інститут імені В. Г. Фесенкова, Казахстан; Кафедра фізики та астрономії Університету Північної Кароліни в Грінсборо, США https://orcid.org/0000-0002-3833-1038
  • С. Данфорд Кафедра фізики та астрономії Університету Північної Кароліни в Грінсборо, США https://orcid.org/0000-0001-8452-4220
  • Н. Л. Вайдман Астрофізичний інститут імені В. Г. Фесенкова; Фізико-технічний факультет Казахського національного університету імені Аль-Фарабі, Казахстан https://orcid.org/0000-0002-7449-0108
  • Д. Тьорнер Кафедра астрономії та фізики Університету Святої Марії, Канада https://orcid.org/0000-0003-1184-1860
  • Д. Дж. Маджаєсс Університет Маунт-Сент-Вінсент, Канада https://orcid.org/0000-0001-8803-3840
  • С. В. Процюк Миколаївська астрономічна обсерваторія, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/1810-4215.2024.37.314974

Ключові слова:

α UMi: Polaris Aa і Polaris A, α UMi: радiальнi швидкостi, α UMi: перiод пульсацiї Polaris Aa, α UMi: амплiтуда

Анотація

За десятирічний період спостережень системи Полярної (α UMi) в Обсерваторії трьох коледжів (Three College Observatory, Північна Кароліна, США) з 2015 по 2024 роки було отримано 583 оцінки радіальної швидкості (RV). Серед них маємо 396 нових, раніше не проаналізованих оцінок, отриманих у період 2020–2024 років. Цей набір RV, разом з додатковими 236 оцінками, що був отриманий німецьким аматором Р. Бюке у період 2011–2022 років, склав велику базу даних для розрахунку значень пульсаційного періоду та амплітуди радіальної швидкості цефеїди Полярної Аа. Як показав аналіз, період пульсації цефеїди виявився досить стабільним протягом кількох хвилин у 2020–2024 роках, але були деякі помітні зміни у 2015 та 2019 роках. Хоча з 2011 по 2019 рік амплітуда пульсації була нестабільною на рівні 3–4 км с−1, але з 2020 року вона почала стабільно зростати i досягала вже 4–6 км с−1. Такі значення амплітуди спостерігалися у 60-х роках минулого сторіччя, перед тим, як почалося її різке зниження. Оскільки це нове зростання почалося після того, як вторинний компонент системи Полярна Ab пройшов періастр орбіти, то ми дійшли до висновку, що ці спостережувані зміни амплітуди пульсації головного компонента були пов’язані з орбітальним рухом вторинного компонента. Цілком зрозуміло, що таким чином первинний компонент системи Полярна Аа повертається до нормальної цефеїдної пульсуючої активності, яка була майже 60 років потому.

Посилання

Anderson R. I.: 2019, A&A, 623, A146.

Bücke, R.: 2021, BAV Magazine Spectroscopy, 9, 43.

Foreman-Mackey, D., Hogg, D. W., Lang, D., & Goodman, J.: 2013, PASP, 125, 306.

Torres, G.: 2023, MNRAS, 526, 2510.

Usenko I. A., Miroshnichenko A. S., Danford S., Kovtyukh V. V., & Turner D. G.: 2020, OAP, 33, 65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-27

Номер

Том 37 (2024)

Розділ

Астрофізика (зоряні атмосфери, взаємодіючі подвійні системи, змінні зорі)

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Одеські астрономічні публікації

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Відповідно Закону України про авторське право і суміжні права N 3792-XII від 23 грудня 1993 року