АКТИВНА СТАДІЯ СИМБІОТИЧНОЇ ЗОРІ CH CYG У 2015 РОЦІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/1810-4215.2024.37.313720Ключові слова:
симбiотична зоря CH Cyg, ешелле спектриАнотація
Симбіотична зоря CH Cyg значно відрізняється від інших членів цієї групи поведінкою фотометричних і спектральних параметрів. CH Cyg також належить до невеликої підгрупи симбіотичних зір, в спектрах яких спостерігаються компоненти, так звані Jet структури поглинання в лініях Гідрогену серії Бальмера. З історії фотометричного вивчення цієї зорі відомо, що починаючи з 1967 року було зафіксовано кілька моментів її фотометричної активності. Як правило, у цих активних фазах спостерігається блакитне зміщення високошвидкісних абсорбційних компонент в лініях Гідрогену серії Бальмера, а інколи, і в інших лініях. Починаючи приблизно з 2010 року яскравість зорі в U променях поступово збільшується і вже до кінця 2014 року досягає приблизно 7–8 зоряної величини. Одночасно із синхронним зростанням яскравості в V і U променях у 2014–2015 роках відбуваються помітні фотометричні і спектральні зміни.
У цій роботі розглядається поведінка Jet структур поглинання в лініях Нα і Нβ з в спектрі CH Cyg протягом 18 ночей (приблизно 50 діб) з липня по вересень 2015 року. Спектри зорі програми були отримані на телескопі системи Кассегрен з діаметром головного дзеркала 2 м (Шемахінська астрофізична обсерваторія) за допомогою ешелле спектрографа з просторовою роздільною здатністю R = 14000. Фотометрично-активна фаза зорі у 2015 році не дуже сильно відрізняється від попередніх активних фаз, але така різноманітність Jet структур за формою і глибиною спостерігається тільки у 2015 році.
Ми також наводимо профілі ліній Нα і Нβ з абсорбційними компонентами у блакитному крилі. Глибина і зовнішній вигляд компоненти поглинання суттєво змінилися і короткохвильова межа досягає швидкості близько 2500 км/с. Глибина складової поглинання в лінії Нα є значно меншою, ніж глибина лінії Нβ. Ми не знайшли залежності глибини короткохвильових границь променевої швидкості Jet структур поглинання від блиску зорі, а також від відношення інтенсивності блакитної і червоної емісійних компонент профілів вищевказаних ліній серії Бальмера.
Посилання
Crocker M. M., Davis R. J., Eyres S. P. S. et al.: 2001, MNRAS, 326, 781.
Galazutdinov G. A.: 1992, Preprint SAO, 92.
Mikailov Kh. M., Khalilov V. M., & Alekberov I. A.: 2005, Tsirkular ShAO, 109, 21.
Rspaev F., Kondratyeva L., Aimuratov E.: 2014, IBVS, 6117.
Shugarov et al.: 2008, EASP, 71–72, 107.
Shugarov S., Sekeras A., Skopal A., & Komissarova G.: 2015, Physics of Evolved Stars (France), p. 67.
Skopal A.: 2015a, ARASErupt.StarsInform.Let., 13, 25.
Skopal A.: 2015b, ARASErupt.StarsInform.Let., 14, 56.
Skopal A.: 2015c, ARASErupt.StarsInform.Let., 16.
Skopal A.: 2015d, ARASErupt.StarsInform.Let., 1.
Taylor A. R., Seaquist E. R., & Mattei J. A.: 1986, Nature, 319, 38.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Одеські астрономічні публікації
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Відповідно Закону України про авторське право і суміжні права N 3792-XII від 23 грудня 1993 року