ПАРАДОКС АЙНШТАЙНА-ПОДОЛЬСЬКОГО-РОЗЕНА: ФАЛЬШИВА НАДСВІТЛОВА ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

Розглянуто парадокс Айнштайна-Подольського-Розена про нібито миттєву передачу інформації, пов’язану з визначенням параметрів однієї з частинок, що входять до квантової заплутаної пари. Ці дві частинки поєднуються певним чином, незалежно від відстані між ними, якщо їхній стан залишається незмінним. Явище квантової заплутаності підтверджено експериментами.

У найпростішої версії парадоксу пара заплутаних фотонів народжується десь у космосі. Один із них прилітає на Землю, де фізики вимірюють його спіральність. Це дає змогу дізнатися спіральність другого фотона, який у цей момент знаходиться десь у туманності Андромеди. Виникає питання про можливість отримати інформацію зі швидкістю вище світлової.

Запропоновано неквантову аналогію парадокса, що виникає через можливу зміну проекції спіну або спіральності при взаємодію з частинками або полями. Продемонстровано, що спроби уникнути такої зміни призводять до впливу на величину, що вимірюється. Перша з можливостей є ілюстрація відомого твердження квантової механіки про вплив процесу вимірювання, в даному випадку спостереження, на стан спостережуваної системи. Друга, пов’язана з оточенням частинки непрозорою оболонкою призводить до зміни стану частинки через ефект Казимира та зміну поляризації вакууму.

Висновок про можливість миттєвої передачі інформації зроблено на основі не зовсім коректно сформульованих умов уявного експерименту, що лежить в основі нібито парадоксу. Запропоновано поняття часткової квантової заплутаності та параметр, пов’язаний із зменшенням кореляції станів частинок, які спочатку були заплутані.