ДОВГОТРИВАЛІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ КОСМІЧНИХ РАДІОДЖЕРЕЛ НА РАДІОТЕЛЕСКОПІ УРАН-4 В ДЕКАМЕТРОВОМУ ДІАПАЗОНІ ХВИЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.18524/1810-4215.2023.36.290139Ключові слова:
радіоастрономічні спостереження, космічні радіоджерела, декаметровий діапазон радіохвильАнотація
Радіотелескоп (РТ) УРАН-4, який розміщений поблизу міста Одеса, був введений в стрій в 1987 році як складова частина радіоінтероферометричної системи УРАН, що працює в декаметровому діапазоні радіохвиль та елементи якої розташовані в декількох пунктах на всій території України. Перші успішні РСДБ спостереження компактних космічних радіоджерел в системі УРАН були проведені на інтерферометрі РТ УРАН-4–УТР-2 в кінці 1987 року. В той же час була запущена програма регулярних спостережень потужних космічних радіоджерел 3С 144, 3С 274, 3С 405, 3С 461 на частотах 20 і 25 МГц в радіометричному режимі.
Пізніше пройшло декілька етапів модернізації радіометричної апаратури і систем автоматизації спостережень. Це дозволило до 2000 року перейти до практично безперервного моніторингу групи названих радіоджерел. В роботі розглядаються методика вимірів і обробки записів проходження радіоджерел через діаграму спрямованості РТ, статистика записів спостережень по часовим інтервалам в залежності від системи реєстрації даних, що були отримані за більш ніж 35 років спостережень на РТ УРАН-4. Спостереження в декаметровому радіодіапазоні супроводжується великою кількістю радіоперешкод, які впливають на якість вимірювань. При обробці спостережень кожний запис отримує оцінки якості, що допомагає вибрати записи потрібної якості для конкретної дослідницької задачі. Наведено деякі результати, які стосуються досліджень щільності потоку спостережуваних джерел, зокрема показано, що середньомісячні значення цих величин варіюються протягом циклу сонячної активності. Ефект іоносферних мерехтінь є дуже суттєвим в декаметровому діапазоні радіохвиль. Всі спостережувані радіоджерела мерехтять на неоднорідностях електронної концентрації іоносферної плазми, тому це явище досліджувалось з початку спостережень на РТ. З допомогою розробленої методики обробки до теперішнього часу отримана велика кількість оцінок таких параметрів іоносферних мерехтінь як індекс, період і спектральний індекс. Це дозволило дослідити сезонно-добову залежність параметрів іоносферних мерехтінь, а також їх кутові залежності.
Посилання
Galanin V. V., Inyutin G. A., Kvasha I. M. et al.: 1989, Kinematics and physics of celestial bodies, 5, 87.
Derevyagin V. G., Kravetz R. O., Lytvynenko O. A. et al.: 2019, Proc. of 12th WS «Solar influences on the magnetosphere, ionosphere and atmosphere», Primorsko, Bulgaria, 84.
Panishko S. K., Lytvynenko O. A.: 2019, Radio physics and radio astronomy, 24, 44.
Yakovlev O. I.: 1985, Propagation of radio waves in space (Moscow: Nauka), 216.
Crane R. K.: 1977, Proc. IEEE, 65, 180.
Lytvynenko O. A., Panishko S. K.: 2015, OAP, 28, 235.
Lytvynenko O., Panishko S., Derevyagin V.: 2022, Proc. of the 14th WS “Solar Influences on the Magnetosphere, Ionosphere and Atmosphere”, Primorsko, Bulgaria, 41.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Відповідно Закону України про авторське право і суміжні права N 3792-XII від 23 грудня 1993 року
