СОНЯЧНА ТА ГЕОМАГНІТНА АКТИВНІСТЬ У 19 – 25 ЦИКЛАХ

Автор(и)

  • Т. П. Сумарук Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України, Ukraine
  • П. В. Сумарук Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України, Ukraine
  • А. Неска Інститут геофізики Польської Академії Наук, Poland

DOI:

https://doi.org/10.18524/1810-4215.2023.36.288658

Ключові слова:

сонячна і геомагнітна активність, сонячний цикл

Анотація

У роботі викладено результати аналізу змін сонячної та геомагнітної активності у 19−25 циклах Вольфа. Зроблено прогноз максимуму геомагнітної активності у 25 циклі.

Сонячну активність виражено сонячними числами RZ, геомагнітну активність виражено енергетичним індексом, вичисленим за даними геомагнітних обсерваторій «Львів» та «Бельськ». Усереднивш всі наявні річні значення RZ, 11-річним біжучим вікном отримано мінімуми сонячної активності вікових циклів (близько 1711, 1810, 1901, 2009).

Мінімум у 2009 р. був один з найменших у спостережуваних даних, прийнято нами за початок 24 циклу а також 100-літнього циклу сонячної активності. Максимум 24 циклу наступив у 2014 році за RZ, та у 2015 за енергетичним індексом. 25 цикл розпочався у 2019 році за RZ, та у 2020 за енергетичним індексом.

Протягом 19−25 циклів сонячна активність випереджає магнітну на 1−2 роки. Виділені квазідворічні варіації за досліджуваний період та відставання геомагнітної активності від сонячної дозволяють нам спрогнозувати величину геомагнітної активності та її максимум у 25 циклі.

За нашими розрахунками максимум геомагнітної активності наступить близько 2026 року а його величина буде у 1,5−2 рази більша за максимум 24 циклу.

Посилання

Akasofu S.-I.: 1981, Space Science Reviews, 28, 121.

Apostolov E. M.: 1985, Bull. Astron. Inst. Czechsl., 36(2), 97.

Chernogor, L. F.: 2008, On the nonlinearity in nature and science. Kharkiv: Kharkiv V. N. Karazin National University, 528 p.

Fadel G. M., Semenov A. I., Shefov N. N., Suhodoev V. A., Martsvaladze N. M.: 2002, Geomag. and Aeron., 42(2), 203.

Gnevyshev M. N.: 1977, Solar Phys., 51(1), 175.

Gvishiani, A. D., Starostenko, V. I., Sumaruk, Y. P. et al.: 2015, Geomagn. and Aeron., 55, 299.

Ivanov-Kholodny G. S., Mogilevsky E. I., Chertoprud V. Yu.: 2003, Geomag. and Aeron., 43(2), 161.

Ivanov-Kholodny G. S., Chertoprud U. Yu.: 1992, Astronom. Trans., 3(1), 81.

Levitin A. E. : 2005, Izvestiya RAS, 70(10), 1525.

Krivodubskiy V. N.: 2016, VIII Scientific conference “Selected issues of astronomy and astrophysics”. Lviv, Ukraine. P.25

Kane, R. P.: 2002, Ann. Geophys., 20, 1519.

Hathaway, D. H.: 2010, Liv. Rev. Solar Phys., 7, 1.

Orlyuk M. I., Romenets A. A.: 2023, 15-th Workshop ”Solar Influences on the Magnetosphere, Ionosphere and Atmosphere”, Primorsko, Bulgaria, June 05-09, P.30 Solar Cycle progression. https://www.swpc.noaa.gov/products/solar-cycle-progression

Okhopkov V. P.: 1998, Geomag. and Aeron., 38(2), 159.

Petrovay K.: 2020, Solar cycle prediction, Living Rev Sol Phys., 17, 2.

Sumaruk T., Sumaruk Yu.: 2007, Publs. Inst. Geophys. Polish Acad. Sci. Monographic vol., C-99(398), 374.

Sumaruk T. P., Sumaruk P. V.: 2009a, Space science and technology, 15(1), 56. https://doi.org/10.15407/knit2012.03.046

Sumaruk T. P., Sumaruk P. V. : 2009b, Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., (1), 114. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7742

Sumaruk T. P., Sumaruk P. V., Sumaruk Yu. P.: 2012, Space science and technology, 18(3), 46. http://doi.org/10.15407/knit2012.03.046

Tsurutani B. T., Gonzalez W. D., Gonzalez A. L. C., Tang F., Arballo J. K., & Okada M.: 1995, J. Geophys. Res., 100, 21717.

Echer E., Tsurutani B. T. and Gonzalez W. D.: 2011, Comparative Magnetic Minima: Characterizing quiet times in the Sun and Stars. Proceedings IAU Symposium, No. 286.

Vaquero J. M., Gallego M. C., Usoskin I. G., Kovaltsov G. A.: 2011, Astrophys. J. Lett., 731, 24.

Hajra R., Echer E., Tsurutani B. T., Gonzalez W. D..: 2014, J. Geophys. Res. Space Physics, 119, 2675.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-04

Номер

Розділ

Сонце, сонячна активність, сонячно-земні взаємодії та астробіологія