НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЧАСУ ТА ГЕОЛОКАЦІЇ ЯК СКЛАДОВІ ТОЧНОСТІ НАЗЕМНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ NEAS
DOI:
https://doi.org/10.18524/1810-4215.2022.35.268214Ключові слова:
астрономічні бази даних, астрометрія, позиційні помилки, навколоземні астероїдиАнотація
Одним із головних завдань вирішення проблеми астероїдно-кометної небезпеки є каталогіза ція всіх об'єктів, які можуть наблизитися до Землі надзвичайно близько і становити потенційну загрозу зіткнення. Надійність їх орбіт суттєво залежить від якості та статистичної обробки астрометричних спос тережень, які отримують різні спостерігачі з застосу ванням різноманітних методів спостережень. Статис тичний аналіз масиву спостережень малих тіл Соняч ної системи МАС ЦМП та розробка схеми призначен ня вагових коефіцієнтів окремим серіям спостережень є важливими для визначення та уточнення орбіти астероїдів. Похибки в положеннях астероїдів, що пов' язані з похибками в опорних каталогах та залежать від епохи спостережень, яскравості і швидкості руху об’єкта досить докладно розглянуті в роботах Чеслі та ін. (2010), Фарночча (2015), Верес та ін. (2017) та ін. Менше обговорюється в літературі похибки, що пов’язані з невизначеністю часу та геолокацією спос терігача. Але у випадку спостережень навколоземних астероїдів (НЗА), особливо в моменти близьких на ближень до Землі, похибки синхронізації часу та по хибки геолокації обсерваторії можуть істотно вплину ти на точність отриманих топоцентричних положень. Залишкові різниці (O - C) в екваторіальній системі координат зазвичай використовуються для пошуку та ідентифікації залежностей функціональних помилок. Для виявлення помилок, викликаних невизначеністю часу, замість залишкових різниць (О - С) в екваторіа льних координатах зручніше використовувати різниці (О - С) вздовж та перпендикулярно напрямку руху об'єкта спостереження. Поперечні різниці не залежать від похибок синхронізації часу та визначаються пози ційною похибкою спостережень. З іншої сторони, похибки синхронізації часу повністю містяться в ком поненті уздовж траєкторії руху об’єкта. Тут ми представляємо результати моделювання та аналіз таких похибок з використанням масиву спосте режень трьох обсерваторій за період 2017–2022 рр. Масив містить понад 18 000 положень приблизно 900 об’єктів, більшість з яких є НЗА. включаючи потен ційно-небезпечні астероїди (ПНА), протягом періодів близьких наближень до Землі.
Посилання
Chesley S.R., et al.:2010, Icarus, 210, 158.
Farnocchia D., et al.: 2015, Icarus, 245, 94.
Farnocchia D., et al.: 2019, Icarus, 326, 133.
Farnocchia D., et al.: 2022, PSJ, 3, id. 156.
Maigurova N., et al.: 2017, BKNUA, 2 (56), 22.
Pomazan A., et al.: 2021, RAA, 21, 175.
Reddy V., et al.: 2019, Icarus, 326, 133.
Tang Z.-H., et al.: 2014, Mem. Soc. Astron. Italiana, 85, 821.
Thuillot W., et al.: 2015, A&A, 583, id. A59.
Vereš P.: 2017, Icarus, 296, 139.
Vereš P., Payne M. J., Holman M. J., et al.: 2018, AJ, 156, 5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Odessa Astronomical Publications
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Відповідно Закону України про авторське право і суміжні права N 3792-XII від 23 грудня 1993 року