СФЕРИЧНЕ ПЕРВИННЕ ДЗЕРКАЛО В ТЕЛЕСКОПАХ ІЗ СКЛАДНИМИ (БАГАТОЕЛЕМЕНТНИМИ) ОПТИЧНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/1810-4215.2021.34.244333Ключові слова:
оптичні схеми телескопаАнотація
В загальному вигляді оптичні схеми, які обговорюються в статті, базуються на використанні головного дзеркала зі сферичною поверхнею e 2 = 0 і вторинного планоїдного дзеркала з поверхнею великих порядків близькою до пласкої поверхні. Хвилевий фронт від головного дзеркала трансформується планоїдом таким чином, якби він був відбитий деяким віртуальним дзеркалом з наперед заданим ексцентриситетом. Для попереднього виявлення можливостей такого рішення були розглянуті схеми телескопів з головним дзеркалом, діаметр якого складає 60 см. Такий вибір був обумовлений тим, що у нас існують оптичні дизайнерські рішення для телескопів із дзеркалами вказаного діаметра.
Запропонована, як найбільш приваблива для реалізації в Астрономічній обсерваторії Одеського національного університету, оптична конструкція телескопа із головним сферичним дзеркалом, планоїдним дзеркалом і двохлінзовим коректором. Сферичне дзеркало має світлосилу 1/2.69. Після відбиття світла від сферичного дзеркала фронт хвиль падає на планоїдну поверхню і «формує» фронт хвилі, уявно відбитої віртуальним дзеркалом з e 2 = 1.576. Після проходження двохлінзового коректора світло збирається у фокальній площині. Точкова діаграма в фокальній площині показує, що всі аберації третього порядку практично виправлені. Ефективне поле зору становить 2 градуси на пласкій фокальній поверхні. Ефективна світлосила для телескопа такої системи становить 1/2.28. Таким чином, ми описали ширококутову систему з не досить малою апертурою, яка є схожою з так званою оптичною системою “Hyperbolic–Ross”. Основна відмінність тут полягає в тому, що остання оптична схема базується на первинному дзеркалі, яке має форму гіперболоїда, в той час як в першій використовується сферичне дзеркало. Пропонується, що таке рішення може бути актуальним для телескопів з діаметром головного дзеркала 1 м і більше, а також для сегментних дзеркал. Така система з дзеркалом (1 − 1.5) м може буде виготовлена на Астрономічній обсерваторії Одеського національного університету і доповнить мережу її оптичних інструментів.
Посилання
Maksutov D.D. Astronomical optics. Lviv: Nauka, 1979, 395 p.
Michelson N.N. Astronomical telescope optics and methods for its calculation. Moscow: Physmathlit,
, 333 p.
Popov G.M. Aspheric surfaces in astronomical optics.Moscow: Nauka. Chief editorial board for physical and mathematical science literature, 1980, 160 p.
Fashchevsky N.N.: 1988, PhD Thesis in Physical and Mathematical Sciences, Odessa State University,
Оdessa.
Fashchevsky N.N., Podlesnyak S.V., Bondarenko Yu. N., Andrievsky S.M., Romanyuk Ya. O.: 2020, Odessa
Astron. Publ., 33, 97.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Odessa Astronomical Publications
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Відповідно Закону України про авторське право і суміжні права N 3792-XII від 23 грудня 1993 року