ТРИВИМІРНЕ ЧИСЛОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СТРУКТУРИ ДИСКУ ВІД КОНФІГУРАЦІЇ ВІТРУ В ПЕРШІЙ ТОЧЦІ ЛАГРАНЖА В МІКРОКВАЗАРІ CYG X-1. ВИПАДОК ЧИСЛОВОЇ СІТКИ ВИСОКОЇ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ НАПРЯМКУ

Автор(и)

  • В. В. Назаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/1810-4215.2021.34.244295

Ключові слова:

Зірки, подвійні – зірки, реактивні – методи, чисельні – гідродинаміка

Анотація

Дана стаття присвячена вивченню питання як структура диску залежить вiд вiтру в точцi L1 для мiкроквазара CYG X-1. Результати показують, що коли розмiр областi, в якiй вiтер вiдсутнiй в околицi точки L1 , менше або дорiвнює
0,07, радiус диску дуже малий, близько 0,08 в одиницях орбiтального розподiлу. Коли розмiр областi збiльшується до величини 0,115 то радiус диску стає стандартним та рiвним 0,22 в одиницях орбiтального розподiлу. Iншими словами,
результати показують, що структура диску досить сильно залежить вiд багатьох факторiв, включаючи конфiгурацiю вiтру донора в околицi точки L1. Ця конфiгурацiя властива тiльки для мiкроквазарiв. Дiйсно, оскiльки мiкроквазари є масивними тiсними подвiйними системами, донор в таких системах являєтья масивною зорею, вiд якої тече сильний
радiацiйний вiтер. З iншого боку, в мiкроквазарах акрецiйнi диски присутнi i це означає, що потiк газу в околицi точки L1 також присутнiй. Це, в свою чергу, означає, що конфiгурацiя речовини в околицi точки L1 дуже складна, оскiльки вiтер донора з високою швидкiстю втрати маси та потiк речовини з точки L1 повиннi iснувати в околицi точки L1
одночасно. Ця ситуацiя може бути вирiшена, якщо припустити, що центральне джерело в акрецiйному диску буде впливати на структуру атмосфери донора в околоцi точки L1 i це буде, в свою чергу, приводити до руйнування вiтру в околицi точки L1. Це остаточно буде означати, що потiк речовини в точцi L1 буде iснувати без вiтру та вiн буде
втiкати в порожнину Роша акретора, приводячи до формування акрецiйного диску. Тут виникає одна проблема: яка конфiгурацiя вiтру в розширенiй околицi точки L1 iснує, вiд яких параметрiв вона залежить та як ця конфiгурацiя буде впливати на змiну структури диску. Ми добре розумiємо, що ця ситуацiя виникає тiльки у випадку мiкроквазарiв, 1 2 Odessa Astronomical Publications, vol. 34 (2021) то ж ми намагались вирiшити цю проблему в данiй статтi.

Посилання

Belotserkovskii O.M., Davydov Yu.M.: 1982, The largeparticlescodeingasdynamics,Moscow:Nauka,391.

Cox D. P., Daltabuit E.: 1971, ApJ, 167, 113.

Karitskaja E.A., Bochkarev N.: 2006, private communications

Kurucz, R.L.: 1979, ApJ. Suppl. Ser., 40, 1.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2014, Odessa Astron. Publ., 27, 137.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2015, Odessa Astron. Publ., 28, 171.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2016, Odessa Astron. Publ., 29, 82.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2017, Odessa Astron. Publ., 30, 113.

Nazarenko V.V.: 2018, Odessa Astron. Publ., 31, 90.

Nazarenko V.V.: 2019, Odessa Astron. Publ., 32, 70.

Nazarenko V.V.: 2020, Odessa Astron. Publ., 33, 45.

Wijers R.A.M.J. & Pringle J.E.: 1999, MNRAS, 308, 207.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Astrophysics