ТРИВИМІРНЕ ЧИСЛОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ АКРЕЦІЙНОГО ДИСКУ МАЛОГО РАДІУСУ У МІКРОКВАЗАРІ CYG X-1. ВИПАДОК ЧИСЛОВОЇ СІТКИ ВИСОКОЇ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ НАПРЯМКУ

Автор(и)

  • В.В. Назаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/1810-4215.2021.34.244293

Ключові слова:

Зірки, подвійні зірки, реактивні методи, чисельна гідродинаміка

Анотація

Представлена стаття присвячена  формуванню акрецiйного диску малого радiусу в мiкроквазарi CYG X-1. Результати показують, що  у випадку дiї сильного вiтру на диск, радiус диску становить 20-30% вiд радiуса порожнини Роша акретора (це значення дорiвнює 0,08 в одиницях орбiтальних подiлiв) замiсть стандартного значення радiусу диску, рiвного 80-85% радiуса порожнини Роша акретора, що дорiвнює 0,22 в одиницях орбiтальних подiлiв. В данiй статтi ми намагаємося вирiшити проблему, яка виникає у випадку мiкроквазарiв, коли ми дослiджуємо формування акрецiйного диску в таких об’єктах. Дiйсно, мiкроквазари є масивними тiсними подвiйними системами, що мають донором масивну зорю O-B класу, вiд якої дме сильний вiтер. У цьому випадку виникає питання: якою повинна бути ситуацiя для формування акрецiйного диску в мiкроквазарах. Iншими словами, якi процеси та речовина, що вiдповiдають за формування акрецiйного диску: чи це речовина, що тече тiльки в потоцi вiд точки L1, чи диск формується здебiльшого iз вiтру донора, чи у формуваннi акрецiйного диску приймають участь обидва процеси. Таке питання не пусте, оскiльки воно дуже впливає на генерацiю включених/виключених станiв в моделi прецесiйного механiзму запуску джет. Оскiльки цей механiзм надто залежить вiд щiльностi в центрi диску, то ж всi параметри, що впливають на цю
щiльнiсть важливi для обчислень. Конфiгурацiя  речовини в околицi точки L1 являється одним з таких параметрiв, який має великий вплив на виникнення включених/виключених станiв, структуру диску та щiльнiсть в центрi диску. З
цiєї причини в данiй статтi ми дослiджували те, як структура диску залежить вiд конфiгурацiї вiтру в околицi точкиL1.

Посилання

Belotserkovskii O.M., Davydov Yu.M.: 1982, The large particlescodeingasdynamics,Moscow:Nauka,391.

Cox D. P., Daltabuit E.: 1971, ApJ, 167, 113.

KaritskajaE.A.,BochkarevN.,private communications

Kurucz, R.L.: 1979, ApJ. Suppl. Ser., 40, 1.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2014, Odessa Astron. Publ., 27, 137.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2015, Odessa Astron. Publ., 28, 171.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2016, Odessa Astron. Publ., 29, 82.

Nazarenko V.V., Nazarenko S.V.: 2017, Odessa Astron. Publ., 30, 113.

Nazarenko V.V.: 2018, Odessa Astron. Publ., 31, 90.

Nazarenko V.V.: 2019, Odessa Astron. Publ., 32, 70.

Nazarenko V.V.: 2020, Odessa Astron. Publ., 33, 45.

WijersR.A.M.J., PringleJ.E.:1999, MNRAS, 308, 207.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Астрофізика (зоряні атмосфери, взаємодіючі подвійні системи, змінні зорі)