ВМІСТ АКТИНІЮ В ЗОРЯНИХ АТМОСФЕРАХ

Автор(и)

  • В. Ющенко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • В. Гопка Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • О. Ющенко Науково-дослідний інститут змісту астротабору, Korea, Republic of
  • A. Шавріна Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Ukraine
  • Я. Павленко Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/1810-4215.2021.34.244288

Ключові слова:

зірки: вміст актинієвих атмосфер, зірки: окремі (PMMR27, RM_1-667, HD101065, BL138)

Анотація

Започаткована авторами з 2018 року робота по дослідженню вмісту радіоактивного короткоживучого елементу актинію (Z=89) в атмосферах зір, що належать галактикам з різною історією хімічої еволюції. Важливою передумовою визначення вмісту актинію стала наявність теоретичних сил осциляторів, визначених в наближкнні Хатртрі-Фока (Quinet et al., 2007) і Фока-Дірака (Ürer & Özdemir, 2012). Визначення вмісту актинію в атмосферах зір це насамперед перевірка теоретичних сил осциляторів з одного боку і дослідження актинію в порівнянні з двома іншими актиноїдами (торій і уран) з іншого боку. Ці три елементи є найважчі елементи, які наразі досліджуються в атмосферах зір. На відміну від торію і урану, елементів , ізотопи яких мають довгий період піврозпаду, актиній, який має період  піврозпаду всього 22.77(3) роки, ідентифікується в спектрах зір з деформованими сильними лініями (водню, натрію), які часто мають емісійні складові в цих лініях, що вказує на нестабільні умови в верхніх шарах атмосфери зорі.
Досліджується вміст радіоактивного актинію в атмосферах зір, які знаходяться в галактиках з різною історією хімічної еволюції (Галактика (HD101065), PMMR27 (Мала Магеланова Хмара), а також, приведені результати згідно попереднім дослідженням для червоного надгіганта RM_1-667 (Large Magellanic Clouds) і для червоного гіганта BL138 (кульова
карликова галактика Форнакс). В абсолютній шкалі вміст актинію близький до вмісту урану в атмосферах деяких зір гало і в атмосфері Арктура. Отримано, для червоних надгігантів PMMR27 lg N(Ac) = -1.7 та для RM_1-667 lg N(Ac) = -1.3, для червоного гіганту BL138 lg N(Ac) = -1.6. Більш ніж на 2 порядки вміст актинію в атмосфері зорі Пшибильського (HD101065) перевищую вміст в атмосферах досліджуваних зір і дорівнює lg N(Ac) = `0.94±0.09 в шкалі lg N(H)=12.

Посилання

Asplund M. et al.: 2009, ARA&A, 47, 481.

Castelli F. & Kurucz R. : 2004, ArXiv Astrophysics e-prints astro-ph/0405087.

Debierne A.-L.: 1899, Comptes Rendus Acad. Sci. 129, 593.

Delbouille L., Roland G., & Neven L. 1973, Photometric Atlasof the Solar Spectrum from λ3000 to λ10000, Liége: Institut d’Astrophysique de l’Université e de Liége.

Ivans V. et al.: 2006, ApJ, 645, 613.

Fry C. & Thoennessen M.: 2012, eprint arXiv:1205.5844 http://eprintweb.org/s/article/nuclex/1203.1194.

Gopka V., Yushchenko A., Shavrina A. et al.: 2004, IUE 224, 734.

Gopka V., Yushchenko A., Yushchenko V. et al.: 2008, KPHNT, 2008, 24, 89.

Gopka V., Shavrina A., Yushchenko V. et al.: 2018a //KPhNT, 34, 12.

Gopka V., Yushchenko A., Yushchenko V. et al.: 2018b. PhST, 5, ISSN2409-6121, 70.

Hill V.: 1997, A&A, 324, 435.

Hill V., Plez B., Cayrel R.: 2002, A&A, 387, 560.

Käppeler F. et al.: 2011. Rev. Mod. Phys. 83, 157.

Pavlenko, Ya. V.: 1997, A&ASci, 253, 43.

Pavlenko, Ya. V.: 2003, Astronomy Reports, 47, 59.

Quinet P. et al.: 2007. A&A, 474, 307.

Ren J., Christlieb N., Zhao G.: 2012, A&A, 537, A118.

Ryabchikova T. et al.: 2011, Учен. зап. Казан. ун-та, 153, 61.

Serminato A. et al.: 2009, PASA, 26, 153.

Tsymbal V., 1996, ASP Conf. Ser., 108, 198.

Ürer G & Özdemir L.: 2012, J. Kor. Phys. Soc. 61, 353.

Yushchenko A.V.: 1997, in Proc. of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. P. 201.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Astrophysics